«Вивчаємо комп`ютерні технології»

В читальному залі бібліотеки діє виставка «Вивчаємо комп`ютерні технології»  де зібрані матеріали з актуальних питань - питанню впровадження інформаційних комп’ютерних технологій в життєдіяльність освітнього закладу . 

Інформаційні технології допомагають учням переносити дослідницькі навики на реалізацію творчих проектів. Уміння знаходити і збирати інформацію, перевіряти її достовірність  –  перший крок на шляху до самостійної роботи з інформаційними джерелами.

Комп’ютер – це інструмент, за допомогою якого навчання може стати цікавішим, швидшим, простішим, а одержувані знання – глибшими і узагальненими.

Не може бути в наші дні спеціаліста, який би міг успішно працювати без знань комп’ютера і комп’ютерних технологій

Методичні рекомендації щодо проведення уроку скорботи “Чорнобиль – це завжди сьогодні!”

Ймення зорі Чорнобиль: Фотоальбом. – Чорнобиль: “Чорнобиль-інтерінформ”, 1996. – 232с

В історії нашого народу чимало скорботних дат, спогадів, які пронизують серце гострим болем. Одна з них – 26 квітня, коли над квітучим Поліссям здійнявся в нічне небо зловісний вогонь радіаційного вибуху. Сьогодні годинник життя відраховує 24 роки Чорнобильської катастрофи. Чорною плямою стала на нашій блакитній планеті трагедія Чорнобиля. Ця біда назавжди залишиться у пам’яті людей, як застереження того, що науково-технічний прогрес може приносити і гіркі плоди. Людство ще не знало техногенно-екологічної катастрофи таких масштабів. Надзвичайно серйозною трагедією випробував людину мирний атом 26 квітня 1986 року. Людину, котра  пройшла випробування найстрашнішим варіантом майбутнього, – Чорнобиль дав таку сумну можливість – “приміряти” на себе ядерну катастрофу. Тому у ході “Чорнобильського уроку”, який проводитиметься вчителями, педагогами-організаторами, класними керівниками, вихователями в цей день доцільно порушити проблему саме уроків людяності та уроків для людства, що сприятиме поглибленню знань учнів  про події 26 квітня 1986 року на ЧАЕС; вчити їх сприймати чужу біду і біль як свої, бути готовими прийти на допомогу тим, хто її потребує; підвести до розуміння і усвідомлення єдності процесів живої і неживої природи; виховувати громадянськість як інтегративну якість особистості, відповідальність за власні дії та вчинки; сприяти формуванню загальнолюдських цінностей; навичок здорового способу життя, турбуватися не лише про власне здоров’я, але й про майбутнє української нації. Форму проведення даного уроку вчитель добирає, дотримуючись принципу оптимального добору форм, методів, засобів та прийомів роботи (година спілкування, зустріч із учасниками ліквідації аварії на ЧАЕС, колективна творча справа (КТС) (жива газета, усний журнал, літературно-музична композиція та інше), виставка творчих робіт (дитячі малюнки, міні-твори, вірші тощо), читання уривків з літературних творів, огляд документальної хроніки про Чорнобильську трагедію. Доцільно використати спогади, розповіді, документи про героїв Чорнобиля. Для музичного оформлення уроку доречно використати “Мрії із фортепіанного циклу “Дитячі сцени” Р.Шумана, “Аве Марія” Ф.Шуберта, “Аве Марія” І.Баха-Ш.Гуно, Лакримозу із “Реквієму” В.Моцарта, фрагменти з симфонії №6 П.Чайковського. Орієнтовна тематика уроку «Атомне століття раною горить…» «Відблиском сердець чорнобильських героїв займається  рожевий схід зорі…» «Зросила сльози гіркоти земля моя…» «І впав багряний лист, і чорним став навіки…» «Свічка пам’яті у наших серцях» «Чорнобиль – катастрофа триває» «Чорнобиль – це завжди сьогодні!» «Ще довго сіятиме світу Чорнобиль біль і самоту…» «Весна в Чорнобилі, весна» «І все перекреслив урагановий атом…» «І впаде тоді звіздар полин, «І зробиться уся вода гіркою» «Імення зорі – Чорнобиль» «На Чорнобиль журавлі летіли» «Пам’ятаймо чорнобильський квітень» «Під полиновою зорею» «Чи знаєш ти, світе, як сиво ридає полин?» «Чорнобиль б'є на сполох» «Чорнобильські дзвони» «Чорнобильська мадонна»

Чернобиль.Вчера.Сегодня

Відео. Петров Василь Степанович

 90-річчя від дня народження двічі Героя Радянського Союзу Петрова В.С.


 

ПЕТРОВ Василь Степанович. Н. 5 березня 1922 р.,с. Дмитрівка. Генерал-полковник, двічі Герой Радянського Союзу, заступник командувача Ракетних військ і артилерії Головного командування Сухопутних військ Збройних Сил України, кандидат воєнних наук.Зміст [сховати]
У 1939 році, після закінчення Нововасилівської середньої школи, поступив в Сумське артилерійське училище, яке закінчив у 1941 році.
Початок Великої Вітчизняної війни лейтенант Василь Петров зустрів старшим на батареї 92-го окремого артилерійського дивізіону, що дислокувався поблизу українського містечка Володимир-Волинський. Воював на Південно-Західному, Брянському, Воронезькому, Донському, 1-му Українському фронтах.