вторник, 10 апреля 2012 г.

Великдень

                                                                                                                           
 
Головне свято православного календаря Великдень (Пасха, Воскресіння Христове) встановлене в пам’ять про Воскресіння Ісуса Христа. Охоплює Передпасхальний тиждень (так званий «Страсний», пов'язаний зі згадкою про останній тиждень земного життя Ісуса, Його смерть і Воскресіння); Пасхальну неділю (свято Світлого Христового Воскресіння); Післяпасхальний тиждень.
Світле Христове Воскресіння не має сталої дати: його вираховують за місячним календарем - це перша неділя після місяця вповні, що наступає після дня весняного рівнодення. У 2010 році для православних, католиків і протестантів Великдень настав у один день – 4 квітня. Збіг пасхалії (системи розрахунку дати Великодня) у різних християнських конфесій відбувається раз на кілька років.


Усі дні скорботного Страсного тижня, коли Христа було зраджено, засуджено, розіп’ято, коли Він помер і  воскрес, називають Великими. Цими днями дотримують  особливо суворого посту -  для християнського люду це час покаяння і всепрощення, у якому беруть участь і душа, і тіло. Існує заборона на будь-які розваги. Свій час необхідно присвятити справам доброчинним і милосердним.
У середу ввечері потрібно сповідатися, щоб уранці Великого четверга причаститися Святих Христових Тайн. У Великий четвер згадують  Тайну Вечерю Христа з Його учнями, на якій було встановлено таїнство причастя Тіла й Крові Христової.
Велика п’ятниця -  скорботний день, адже саме цього дня сталося розп’яття та хресна смерть Христа. Розіп’ятий, Він молився за своїх мучителів: «Отче, прости їм, бо не відають вони, що чинять». Шість довгих годин страждав Божий Син на Хресті, спокутуючи первородний людський гріх і визволяючи все людство від  диявола. Смерть сталася о дев’ятій годині (близько третьої години дня за нашим часом), тому в другій половині дня здійснюється чин виносу Плащаниці (зображення знятого з Хреста Тіла Божого Сина) з вівтаря на середину храму, а ввечері проходить урочиста  скорботна служба - чин погребіння Спасителя. У Велику суботу люди збираються в храмах, щоб разом зустріти світлий і радісний празник Воскресіння Христового.
Традиція святкування Великодня упродовж усього наступного тижня пов’язана з уявленнями православних, що в день Воскресіння Божого Сина  сонце, зійшовши на небо, опустилося за горизонт лише в Фомину неділю.

Комментариев нет:

Отправить комментарий