13-го травня в 2012 році відзначається одне з головних родинних свят — День матері

 Його традиційно святкують в Європі, в США, в країнах Азії. І така велика популярності цього свята цілком зрозуміла, оскільки споконвіку мама була найдорожчою та найріднішою людиною для кожного. Мами присвячують життя своїм дітям, жертвуючи всім заради їх щастя.
Святкування Дня матері відбувається у другу неділю травня. Вже протягом ста років цей день стає приємним приводом для того, щоб зателефонувати мамі або приїхати до неї, щоб сказати «спасибі» за її кохання, підтримку і самовідданість.

110-річчя від дня народження матері-героїні Олександри Аврамівни Деревської

  Увага! На виконання Постанови Верховної Ради України від 22.03.2012 № 4607-VI “Про відзначення 110-річчя з дня народження матері-героїні Олександри Деревської» 10.05.2012 в школі №136 проходять уроки пам’яті матері героїні Олександри Деревської. Олександру Деревську називають Роменською Мадонною, адже вона – єдина в світі жінка, яка виховала 48 дітей-сиріт.

Кот ушел

Увічнення пам’яті

У 1996 році в Міністерстві зв»язку України вийшов у світ художній конверт, присвячений Матері-героїні Олександрі Деревській. Конверт – мініатюрний пам'ятник людині.
До 80-ї річниці з дня народження О.А.Деревської біля входу школи-інтернату, що носить її ім’я, відбулося урочисте відкриття пам’ятника Матері. Його авторами були архітектор А.Сіпко та скульптор О.Миненко.
О.А.Деревській було присвячено документальний фільм “Роменська мадонна” режисера А.Слюсаренка, який на Міжнародному фестивалі в Лейпцігу зайняв перше місце і був удостоєний премії “Золотий голуб”.Художній фільм про сім’ю Деревських “Свято печеної картоплі” подарувала глядачам кіностудія імені О.Довженка.
Вчені Кримської наукової обсерваторії відкрили малу планету № 2400 і назвали її ім’ям Олександри Аврамівни Деревської.

110-річчя з дня народження матері-героїні Олександри Деревської

ПОСТАНОВА Верховної Ради України Про відзначення 110-річчя з дня народження матері-героїні Олександри Деревської



Олександра Аврамівна народилася 1902 р. в м. Грозний у Чечено-Інгушетії, в сім’ї робітника-нафтовика.Закінчила Грозненську жіночу гімназію. Коли розпочалася імперіалістична війна, вона влаштувалася у військовий шпиталь дієтичною сестрою. Тоді вона й познайомилася з червоноармійцем Омеляном Деревським, який приходив відвідати свого друга. Так почалася родина Деревських.

Одного вечора до її кімнати завітала незнайома жінка із маленьким хлопчиком. Вона виявилася тіткою Омеляна, а малюк його братиком. І привезла дитину саме до медсестри, рятуючи від голоду. Олександра не вагаючись залишила його у себе. Невдовзі, оглядаючи біля госпіталю хворих біженців, дівчина натрапила на померлу жінку, біля якої лежало маля в брудному ганчір’ї й забрала його додому, назвала Дмитриком.

Давай с тобой мы поменяемся судьбой?...

 

Ксана   ТИППА

Прожектор шарит осторожно по пригорку,
И ночь от этого нам кажется темней.
Который месяц не снимал я гимнастерку,
Который месяц не расстегивал ремней.
Есть у меня в запасе гильза от снаряда,
В кисете вышитом — душистый самосад.
Солдату лишнего имущества не надо.
Махнем, не глядя, как на фронте говорят.

Солдат хранит в кармане выцветшей шинели
Письмо от матери, да горсть родной земли.
Мы для победы ничего не пожалели.
Мы даже сердце как HЗ не берегли.
Что пожелать тебе сегодня перед боем?
Ведь мы в огонь и дым идем не для наград.
Давай с тобою поменяемся судьбою.
Махнем, не глядя, как на фронте говорят.

Мы научились под огнем ходить не горбясь,
С жильем случайным расставаться не скорбя.
Вот потому-то, наш родной гвардейский корпус,
Сто грамм с прицепом надо выпить за тебя.
Покуда тучи над землей еще теснятся,
Для нас покоя нет и нет пути назад.
Так чем с тобой мне на прощанье обменяться?
Махнем, не глядя, как на фронте говорят.

Михаил   МАТУСОВСКИЙ

   Давным-давно, на заре журналистской юности,