четверг, 5 декабря 2013 г.




Декабрь - это волшебное время ожидания праздника. Я очень люблю этот месяц.
 Можно не спеша обдумать оформление праздничного стола, сделать своими
 руками подарки родным и друзьям. 
Работы много. Создать новогоднее настроение  могут помочь вот эти ссылки:


Очень советую прочитать!



Арчибальд Кронин "Замок Броуди". Одна из моих любимых книг. Я помню ее с детства. Эта толстая книга всегда стояла на переднем плане в нашем книжном шкафу и интриговала меня своим названием.Я прочитала ее тайком, потому, что она была не для моего возраста. Не прочитала, а "проглотила". Наконец-то была раскрыта тайна названия. Я окунулась с головой в мир семьи Броуди: ужасалась жестокости отца Джеймса Броуди, сочувствовала младшей дочери Несси, которая очень старалась учиться отлично и оправдать надежды своего отца-деспота. Но больше всего я сопереживала страданиям Мэри. И вот, спустя годы, я решила перечитать книгу. Разница в восприятии очень большая. В детстве меня взволновал сюжет, сейчас же я поразилась легкости слога автора. Потрясающе прописаны образы и характеры героев. Я думаю, что книга может вызвать противоречивые чувства, но то, что она никого не оставит равнодушными - это факт.
Здесь вы можете прочитать книгу Арчибальда Кронина "Замок Броуди": http://lib.ru/INPROZ/KRONIN/castle.txt


среда, 4 декабря 2013 г.

Я рекомендую

                    


Стаття «Тридцять хвилин на тиждень із користю на все життя», (Современная библиотека. – 2010. – № 3) розповідає про методику раннього заохочення дітей до читання у одній із дитячих бібліотек Великобританії. Раз на тиждень у книгозбірні працює дитячий клуб «Маленький читайко», членами якого є діти від 1 до 5 років. Працюючи з ними, бібліотекарі об’єднують  голосне читання з малюванням  і грою. У кожної дитини є щось подібне до читацького щоденника, де за кожне відвідування приклеюється яскрава картинка. Потім за кожні 20 відвідувань видаються дипломи, якими діти дуже пишаються і показують усім родичам та знайомим. У три роки дитині-читачу урочисто вручається портфель із набором книг.
Подібний клуб можна організувати в будь-якій бібліотеці, незалежно від розміру приміщення, оснащення і кількості працівників.
У Швеції ситуація з читанням краща, ніж в інших країнах Європи, Але і тут із кожним роком знижується інтерес до читання. Тому, щоб запобігти краху в цій сфері, шведи розробили спеціальне видання «Сімнадцять причин читати дитячі книжки». Ось ці причини:
1. Книжка – це розвага і пригода. Вона здатна змусити  плакати і сміятися.
2. Книжка може зарадити і підказати вихід зі складної ситуації.
3. Книжка розвиває  мовлення, розширює словниковий запас, пробуджує фантазію і вчить  мислити образами.
4. Книжка народжує  нові запитання, над якими варто поміркувати.
5. Книжка несе в собі інформацію  про інші країни, хто, де і як живе.
6. Книжка вчить співпереживати, дає змогу відчувати себе в становищі іншої людини і зрозуміти її внутрішній стан.
7. Книжка спонукає  замислитися над тим, що правильне, а що помилкове, що добре, а що погано.
8. Книжка пояснює, як влаштований світ і як у ньому все взаємопов’язане.
9. Книжка дає зрозуміти, що на одне питання може бути кілька відповідей, а на будь-яку проблему можна поглянути з різних боків.
10. Книжка допомагає знайти однодумців, зрозуміти себе самого.
11. Книжки, написані за різних епох і в різних культурах, допомагають  зрозуміти, що всі люди різні, вчать терпимості, толерантності.
12. Читання – найкращий спосіб врятуватися від самотності.
13. Книжка – частина культурної спадщини. Вона дарує  комплекс вражень і знань.
14. Цікаву дитячу книжку хочеться читати вголос. Таке читання дає задоволення і дітям, і дорослим. Книжка – це місток між поколіннями.
15. Дитяча книжка – результат праці багатьох людей: письменника, художника, редактора, друкаря, дизайнера, коректора, фотографа, бібліотекаря, видавця, продавця книжкового магазину та багатьох інших. Вона збагачує культурне середовище.
16. Книжка є важливим предметом культурного експорту і представником своєї країни за кордоном.
17. Дитяча книжка – це ті враження, які залишаються  на все життя.



понедельник, 2 декабря 2013 г.

1 декабря отмечается столетний юбилей Виктора Драгунского



Виктор Юзефович Драгунский (1 декабря 1913 — 6 мая 1972) — советский актер и писатель-прозаик, автор рассказов для детей. 
Виктор Драгунский родился в Нью-Йорке, в семье эмигрантов из России. Вскоре после рождения сына семья вернулась на родину. Отец и оба отчима Виктора погибли, и мальчику пришлось самому содержать семью.В 1930 году, уже работая, Драгунский стал посещать «Литературно-театральные мастерские» А. Дикого, а в 1935 году начал выступать как актер театра.Одновременно Драгунский занимался литературной работой: писал фельетоны и юморески, придумывал интермедии, сценки, эстрадные монологи, цирковые клоунады. Он сыграл несколько ролей в кино и стал организатором и руководителем ансамбля литературно-театральной пародии «Синяя птичка» (1948—1958 годы