27 січня - 220 років від дня народження П.П.Гулака-Артемовського

Син священика з Городища (Черкащина) Петро Петрович Гулак-Артемовський (1790 - 1865) після навчання в Київській академії (якого не завершив) закінчив словесний факультет Харківського університету, викладав польську мову, пізніше захистив магістерську дисертацію на тему «О пользе истории вообще и преимущественно отечественной и о способе преподавания последней», згодом став професором історії та географії, а з 1841р. — ректором університету. Людина різносторонніх знань, високої гуманітарної освіти, Гулак-Артемовський обіймав цю посаду два чотириріччя, після чого пішов у відставку, маючи чин дійсного статного радника. П.П.Гулак-Артемівський друкував російські переклади творів Ж.-Ж. Руссо, Дж. Мільтона, Ж. Расіна, Ж. Деліля, П. Ж. Кребійона, Горація та ін. У 1825 році в Харкові письменник познайомився з Адамом Міцкевичем (той якраз переїздив через Харків). Між поетами зав’язалася симпатія та порозуміння, наслідком чого став переклад на українську мову балади “Pani Twardowska” (під назвою «Твардовський»). Як стверджував товариш Гулака-Артемовського Данилович, «балада «Твардовська» в козацькому костюмі подобала всім надзвичайно». Популярність переспіву засвідчує факт, що 1827 р. надрукований він був 4 рази, в тому числі в польському журналі “Dziennik Warszawski”, куди послав його Данилович. Письменник щиро цікавився українським літературним життям, підтримував широкі зв’язки з російськими, українськими, польськими діячами культури. Петро Гулак-Артемовський всіляко сприяв поширенню в харківському товаристві творів українських поетів-романтиків, свободолюбивих і антиросійських ідей Міцкевича, чим пробуджував інтерес не лише до вивчення польського, але й українського фольклору та історії. Письменник задумав створити український словник для, як писав Данилович Лелевелеві, – «врятування мови від загибелі. …Переконую, щоб її [мову] радше писаннями підтримував, і вже переклав «Рибалку» Ґете на малоросійську мову».